Коли тебе не візьмуть в рабство мрії,
Твій дух в неволю дум себе не
дасть,
Коли ти віриш, що твої надії
Не втонуть в морі суму та
нещасть.
Коли добро ти здатен захистити
І запалити правди
ліхтарі,
Зчіпляти знову витвір, вщент розбитий,
Хоча знаряддя вже давно
старі.
Коли ти можеш всі свої надбання
Поставити на карту, щоб за
мить
Програти все без жалю й дорікання -
Адже тебе злиденність не
страшить.
Коли змертвілі нерви, думи, тіло
Ти можеш знову кидати у
бій,
Коли триматися нема вже сили
І тільки воля владно каже: стій!
Коли
в юрбі шляхетності не губиш,
А з владою - своєї простоти,
Коли ні кат, ні
друг, якого любиш,
Нічим тобі не можуть дорікти.
Коли у тебе ціниться
хвилина,
І ти від неї геть усе береш,
Тоді я певна : будеш ти Людина
І
вся земля твоєю буде теж!
|
